вівторок, 10 грудня 2013 р.

Новорічні іграшки - декупаж

Привіт-привіт.
Рада знову бути тут. Хоч трішки відволіктися від домашніх клопотів. А то мені здається, що мамусі, які в дикреті і тільки зайтяті домашніми клопотами, через 3 роки мусять звертатися до психологів ))) Або це я перебільшую... я не справляюся з вихованням сина(((... і я не розумію чому...(((

Ну, це так, про сумне...не будемо!!! (хоча, а що роблять з двійнятами, однолітками...) 
Повертаюся до іграшок. Я вже писала, що дякуючи Олічці, яка подарувала мені форми для іграшок, і Анюті, яка допомогла мені з новорічними серветками, я приступила до декупажу )))
Якщо цю мою "творчість" аплікацію   можна так назвати )))
І ось що вийшло, аж 4 іграшки:
так вони поки що висять всі разом

 Кожна з обох сторін:



Трішки парочками ))

Дякую, дівчатка вам за натхнення і допомогу в реалізації ))))

Дякую, що завітали.
Гарного всім настрою, сил і енергії!!!!

4 коментарі:

  1. уии! какие милые!! особенно ангелочки))

    ВідповістиВидалити
  2. дарма ти так себе, дуже гарні іграшки в тебе вийшли!!!
    а щодо виховання не треба так перейматись, в кожноï мами в якийсь момент трапляються сумніви, чи правильно вона все робить, чи добре дитина вихована, ти не одна така! а хлопчики часто бувають неслухняні, тут, на мою думку, треба постаратися проявити твердість - завжди стояти на своєму, незважаючи на крики і плач, дотримувати свого слова, особливо коли це стосується покарань - рано чи пізно, але тоді він зрозуміє, що мамине слово закон, і плач-не плач, буде так, як сказала мама. тому що в домі вирішують не малі, а дорослі. головне, щоб в той момент, коли мама з кривавим серцем тримається і робить я сказано, щоб не прибігла сердобольна бабуля і не почала маму виховувати... "шо ти ,мовляв, дитину мучиш, така-сяка, дитина плаче, а ïй хоч би шо!" тоді все, малий виграв і пропало виховання...
    хоча я не знаю, які там в тебе проблеми, може суть в іншому. в будь-якому випадку тримайся, іншого виходу, як все-таки виховати сина в тебе нема, він вже з тобою назавжди, мусиш справитись))))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ой, Таня, дякую. Рада тебе тут бачити )))
      А на рахунок виховання... не розумію. Мій синуля зломав всі мої переконання про виховання дітей. Я з класом справлялася краще, як з одним ((. Шило, все треба, все дістане, а потім лізе цілувати.... і як тут сварити ))) Я розумію, що потрібно настоювати на свому, але ж ті оченята.... А ще ж бабуся поряд. Мене вона не сварить, і сама говорить, а що буде далі.... але пожаліти після маминої сварки, то будь ласка. Та й сама я не можу дивитися на ті сльози...хоч усе добре розумію. А от в чоловіка це виходить, і малий відразу на нього реагує (ну майже), а я шкодую і в цьому моя біда!!! )))

      Видалити