четвер, 30 червня 2011 р.

Привіт дівчатонька

Ну от, нарешті я вже тут. Вже по трішки вливаюся у звичне життя. Поки, правда, лише є бажання написати пост, до скрапу, нажаль не тягне. Можливо тому, що лякає той момент, що після творчості треба прибирати, а я швидко втомлююсь. Але це пройде.

Зайша сюди, щоб ВАМ всім подякувати. Дуже приємно було читати ваші коментарі до попереднього посту. У мене аж сльози виступили в очах коли я перечитувала ваші теплі слова підтримки. Я вам дуже ВДЯЧНА за теплоту, за щирість. Коли лежиш у лікарні, то це дуже потрібна річ. Я щиро вдячна всім за те що ВИ у мене є. ДЯКУЮ!!!

Я вже нарешті у Львові. Намагаюся справлятися без маминої підтримки. А ви мене зрозумієте, що у такі моменти допомога матусі дуже приємно і важливо. А тепер вся моя підтримка - це ЧОЛОВІК. Він у мене теж молодчинка!!!!
Дівчатка, підкажіть. Так як багато з вас "свіженькі" матусі. ))) Вибачте, за таке порівняння.
У мене час від часу є болі у правому боці животика. То вище, то нище, то на спину віддає. Це так буває чи варто знову звертатися до лікаря? Аналізи всі чудові, УЗД теж, а от таке турбує. Важко довго сидіти, стояти на одному місці. Але  й лежати вже нема сил. Поділіться своїми відчуттями!

Ще разок дякую !!! Цьомкаю.
Гарного вам вечора!

ПіСі: Я пам"ятаю про всіх ПІФочок, про котиків але вибачте, поки немаю сил для таких важливих робіт. Я виправлюсь, ОБІЦЯЮ!!!!! Не ображайтеся!!!

вівторок, 7 червня 2011 р.

Завжди з вами, не завжди тут.

Привітулі мої любі дівчатка трудівнички. Інколи заходжу до вас на сторіночки і тішуся, що у вас все класно і що ви продовжуєте працювати і мене надихати. Ох..... як я вже скучила за своїми папірчиками, квіточками, стрічками і взагалі за нормальним життям...... поза стінами лікарні. (((
Не всі помітили мою відсутність.... але я вже аж місять у лікарні. І напевно ще довго буду, бо як такого покращення нема. ((( нажаль. Ми вже тут з дівчатами сміємося, що нас разом і в пологове переведуть і разом народжувати будемо . Сміх, сміхом, а додому хочеться.
Отже, дякую, що ви є, що ви працюєте і заряджаєте мене енергією.
Всім цьомки!!!
Гарних днів. Трішки дощику (бо не знаю, як у вас, а нам дихати нема чим)

І не хворійте.